Погодні системи

ru - de - by - en - ua - es - fr

Погодні системи відіграють роль повітряного кондиціонера, завдяки чому наша планета залишається населеної

Погодні системи - це кругові області вихрових потоків повітря шириною від 150 до 4000 км. Їхня товщина сильно коливається, досягаючи 12-15 км і розташовуючись фактично по всій висоті тропосфери ( найближчого до Землі атмосферного шару). Товщина інших, більш дрібних систем, що й швидко переміщаються, не перевищує 1-3 км. Погодні системи характеризуються змінами тиску повітря, а також різними вітрами, що обдувають їх,

Основними погодними (барическими) системами є циклони й антициклони. Антициклон - це область підвищеного атмосферного тиску зі спадними повітряними потоками. Циклон являє собою область зниженого атмосферного тиску з висхідними потоками повітря. Тому для циклонів характерна хмарна, дощова погода

Антициклони

Антициклони, або області підвищеного атмосферного тиску, звичайно характеризуються сталою погодою, яка найчастіше суттєво не міняється протягом декількох днів. Вітри дують за годинниковою стрілкою навколо центру в Північній півкулі й проти годинникової стрілки - у Південному. На синоптичних картах антициклони зображуються у вигляді концентричних ізобар (ліній, що з'єднують області з однаковим тиском) навколо центру з найбільшим тиском. Для антициклонів звичайно характерні легкі вітри й чисте небо. Відсутність хмарності означає, що тепло, випромінюване поверхнею Землі, улетучивается в космічний простір. У результаті ґрунт і приповерхній шар повітря швидко прохолоджуються вночі. Узимку таке охолодження є причиною морозів або, при вологім повітрі, паморозі або туману

Деякі антициклони виникають у холодних регіонах. Повітря тут щільне, що створює високий тиск у поверхні. Подібні антициклони розвиваються взимку над Центральною Канадою й Сибіром. Як правило, їхня глибина не перевищує 3 км.


"Кінські широти"

Інші потужні антициклони утворюються в районі "кінських широт" ( за старих часів із заштилевших у цій смузі судів викидали за борт мертвих коней), між 20 і 30° північної й південної широти. Ці системи більш глибокі й стійкі. Тиск повітря в цих широтах високе, тому що саме там повітря, що піднялося у верхні шари атмосфери в тропічних районах через інтенсивне нагрівання ґрунту, опускається назад до земної поверхні. На суші в смугу кінських широт попадають самі жаркі пустелі миру, включаючи Цукру

Із систем високого тиску в районі кінських широт пасати дують назад уздовж поверхні в напрямку екватора, у той час як теплий західні вітри - убік полюса. В остаточному підсумку, вести зустрічаються з холодними остами, що дують із крижаних полярних районів. Границя між теплим і холодним повітрям називається полярним фронтом. Полярний фронт не розташовується по прямої лінії - він звивається в тих місцях, де холодне повітря пробивається в напрямку екватора, а теплий прагне до полюса. Ці переміщення створюють вихор, посилюваний швидкими вітрами (струминними плинами), що обдувають верхню частину тропосфери. У циклонах вітри дують у напрямку, протилежному антициклонам, а саме - проти годинникової стрілки в Північній півкулі й за годинниковою стрілкою - у Південному. На синоптичних картах циклони зображуються у вигляді концентричних ізобар навколо центру з найменшим тиском повітря


Народження циклонів

Тепле повітря, що тече хвилями в полярному фронті, перетікає через потік холодного повітря, а не змішується з ним. Холодний же повітря іде за теплим, і в такий спосіб утворюється циклон. Звичайно усередині циклону є два фронти. Теплий фронт відокремлює, що наближається потік теплого повітря від холодного. При цьому тепле повітря піднімається над шаром, що перебуває поперед холодного щільного повітря. У висхіднім охолоджуванім повітрі водяні пари конденсуються й утворюють хмари. За теплим фронтом випливає холодний фронт. Уздовж цього фронту холодне повітря пробивається під шаром теплого повітря, змушуючи його підніматися нагору. Тому холодний фронт також несе хмарну, дощову погоду. Холодний фронт рухається швидше теплого, внаслідок чого вони зрештою зустрічаються й тепле повітря витісняється наверх. Це явище називається оклюзією. Незабаром після утвору оклюзії циклон слабшає

Метеорологи ретельно вивчили послідовність погодних умов, пов'язаних із циклоном. Ці знання вкрай важливі для прогнозу погоди. Наприклад, тонкі пір'ясті хмари верхнього ярусу часто є провісниками циклону. Незабаром з'являються більш щільні высокослоистые хмари середнього ярусу, за якими ідуть сірі дощовий^-дощові-шарувато-дощові нижнього ярусу. Ці хмари звичайно несуть дощі, що ллють протягом декількох годин, перш ніж пройде теплий фронт

За теплим фронтом перебуває область теплого повітря із властивої їй хмарністю й вологістю. Потім випливає холодний фронт, де внаслідок висхідних струмів повітря виникають грози. Часто уздовж границі холодного фронту випадає сильний дощ, тривалість якого звичайно менше, чим в умовах теплого фронту. Після проходження холодного фронту наступає ясна, прохолодна погода

Грози трапляються скрізь, крім приполярних районів. На думку вчених, щохвилини в усьому світі бушують близько 2000 гроз. Багато хто з них виникають уздовж холодних фронтів, де формуються темні кучевоодощові (грозові) хмари в потоках, що швидко піднімаються, теплого вологого повітря, що перебуває над клином холодного повітря. Найдужчі грози вибухають у тропіках внаслідок інтенсивного нагрівання ґрунту й приповерхнього шару повітря. У результаті таких гроз за добу випадає до 600 мм опадів. Подібні грози, викликані інтенсивним нагріванням землі, спостерігаються також у жаркі сонячні дні (звичайно ближче до вечора) у помірних поясах. Коли з перших супутників були отримані знімки Землі, учені звернули увагу на круговерті хмар у районі екватора. Ці погодні системи утворюються в результаті підйому тепла й вологи від поверхні землі у верхні шари повітря. Іноді деякі з них зливаються й рухаються убік від екватора, формуючи потужні системи низького тиску, називані тропічними циклонами, а також урагани в Північній Америці, тропічні шторми в Австралії й тайфуни в Східній Азії


Урагани

Урагани набагато масштабніше, чим грози. По суті, грози нерідко є частиною ураганів, чия довжина від краю до краю становить від 200 до 500 км. У центрі перебуває око урагану, де повітря опускається вниз. Тут панує штиль. А навколо центру стрімко несуться нагору потужні потоки повітря, засмоктуючи вологу з поверхні й створюючи обертову систему хмар і дуже сильні вітри. Швидкість ураганних вітрів вище 119 км/година, іноді вона досягає 300 км/година

На островах або узбережжі материка сильний вітер і заливний дощ, що супроводжує ураган, викликають серйозні руйнування, затоплюючи більші площі, викорчовуючи дерева, перекидаючи будинку. У середньому, Північну Америку щорічно відвідують 11 ураганів, що виникли над північною Атлантикою. Проходячи над сушею, урагани поступово "видихаються", оскільки їм усе більше не вистачає вологи, яку побрати ніде.

Торнадо, або смерч, - це невеликий шторм розміром усього кілька сот метрів у поперечнику. Однак саме вони є найбільш руйнівними із усіх штормів. Особливо добре відомі в США, торнадо являють собою лійку зі стрімко обертового повітря. Швидкість вітру при торнадо нерідко перевищує 320 км/година


Сліди руйнувань

Смерчі звичайно живуть недовго - як правило, усього одна година. Однак у міру свого просування з величезною швидкістю вони залишають на своєму шляху смугу серйозних руйнувань. Такі бури звичайні як у США, так і в Австралії. Найбільше добре описані смерчі - це ті, що відбуваються в центральних штатах США (приблизно 500-600 щорічно). Причина виникнення смерчу не з'ясована. Найчастіше вони пов'язані із грозами, оскільки стовпи обертового повітря звичайно "ростуть" униз із підстави грозових хмар, у той час як тепле повітря піднімається нагору й обертається навколо своєї осі. Тиск повітря усередині лійки надзвичайно низьке. Відомі випадки, коли різниця тисків повітря в смерчі й усередині будинків приводила до "вибухам" будинків. повітря, що рухається по спіралі, може також піднімати нагору людей і навіть виривати з коренем більші дерева. Схожі на них і водяні смерчі, які утворюються над морями й озерами. Однак ці обертові водяні лійки звичайно слабкіше, чим смерчі. Водяні смерчі звичайно мають близько 30 м у поперечнику й, як правило, "живуть" менш однієї години


Вихри й самуми

Ще більш дрібні по масштабах явища - вихри, або пилові смерчі. Ці вузькі стовпи повітря відрізняються від торнадо тим, що часто виникають у ясні, сонячні дні, коли повітря піднімається нагору й починає обертатися. Схоже явище - самум - спостерігається у всіх жаркі пустелях

Найбільш відомі у світі вітри, що несуть дощі, називаються мусонами (що означає "сезон"). Вони зустрічаються в прибережних регіонах в Індії й інших регіонах з яскраво вираженими перепадами тиску повітря між зимою й улітку.


чи Знаєте ви?

  • В 1970 році тропічний циклон (ураган) обрушився на острови в дельті р. Ганг у південній частині Бангладеш, у результаті чого загинули близько мільйона людей
  • У вересні 1985 року ураган "Глорія" пронісся від штату Північна Кароліна на східнім узбережжі США через штат Нью-Йорк у штат Коннектикут, наносячи збиток в 3, 5 мільярди фунтів стерлінгів
  • Смерч відніс життя 1300 людей у Бангладеш в 1989 році
  • Найвища відома швидкість вітру в смерчі рівняється 450 км/година. Вона була зареєстрована в УичитатФолс, Техас, в 1958 році
  • У квітні 1986 року градини вагою до 1 кг убили в Бангладеш 96 людей
Rambler's Top100