Сільське життя в розвинених країнах

Порию здається, що над традиційним англійським селом з її церквою, трактиром і мальовничими будівлями час не владний, але промислова революція, що почався наприкінці XVIII в., суттєво змінило життя села

Колись сільські громади жили відокремлено й самі задовольняли всі свої потреби. Селян годували обробка землі й ремесла. Коли європейці почали освоювати нові континенти, вони селилися так само, як звикли в себе будинку, у селах. Основне населення селища становили селяни і їх наймані робітники, тут же жили ковалі, трактирники, служителі церкви, а на чолі сільської громади часто стояв місцевий поміщик - зовсім як у середні століття, в епоху феодалізму

Майже всі села сьогоднішньої Англії засновані ще до 1086 г., коли Вільгельм Завойовник зробив перший земельний опис. І аж до XVIII сторіччя, коли прийшов час більших змін, зі століття в століття жили по старинці. Незмінному укладу життя у великому ступені сприяла ізольованість від зовнішнього миру. На худий лошаденке або парі волів по кепській дорозі далеко не виїдеш, того й виробництво велося не для всієї країни й не на імпорт, а тільки для себе й сусідів

Деякі риси типові для всіх сільських поселень, тому географи виділили два основні типи сільського розселення - селища з компактною або безладною забудовою. У селищі з безладною забудовою подвір'я розташовані далеко друг від друга. Так буває там, де селяни ставлять будинку не в ряд, а посередині своїх земель або уздовж доріг. Компактна забудова властива селищам, де житлові будинки розходяться від якоїсь центральної крапки: люди селилися близько моста або біля перехресть доріг, або, як у рибацьких сільцях, на березі затоки. Наші предки, вибираючи місце для поселення, завжди враховували рельєф і інші природні особливості місцевості

Де виникали села?

У Європі й в усьому світі села, як правило, будувалися біля джерел води або на вершинах пагорбів, що полегшувало оборону від ворожого вторгнення й рятувало від шкідливих випарів боліт. Можливо, найбільш типові європейські села - це ті, що розросталися навколо центральної площі, тут (на відкритій місцевості) збиралися на сходи, рили ставок або колодязь, а згодом зводили церква

В XVIII в. почалися зміни в сільському укладі. Під дією ряду факторів колишня відособленість і самодостатність сіл стала відходити в минуле. В 1800 г. близько 20% населення Англії вже жило в містах (сьогодні цей показник перевищує 90%). Урбанізація - тобто ріст міст і міського способу життя - охопила всі нині розвинені країни, включаючи досить пізно освоєні переселенцями з Європи Австралію, Канаду, Нову Зеландію й Сполучені Штати Америки

Найбільшою зміною на селі було те, що земля перестала бути джерелом доходів значної частини населення. Із приходом раціональних методів господарювання й сільгосптехніки врожаї зросли, а тисячі селян перестали гнути спину на полях

Зникнення ремесел

Зі скороченням робочих місць у сільськім господарстві намітився спад і в его ремеслах, що обслуговували. Деякі ремесла взагалі зникли через прихід нових технологій. Раніше вдома ткали полотно й майстрували начиння, у своєму селі варили пиво й возили зерно на млин, тепер усе це пішло в минуле - або в міста. Ну, де зараз наткнешся на кузню з ковалем на всі руки майстром? А от майстерень із ремонту сільськогосподарської техніки й механіків у сільській місцевості хоч відбавляй

Промислова революція привела також до значних поліпшень у сфері транспорту й комунікацій. Дороги стали краще, налагодилося регулярне повідомлення з містами, у села стали возити все необхідне, і на зміну майстерням сільських умільців прийшли крамниці, де торгували всім, чим було багате місто, і навіть тим, що привозилося з далеких країн

Переселення в міста

Внаслідок революційних змін у сільськім господарстві селяни масово потягнулися в міста, де їх чекала робота на виробництві або у швидко зростаючій сфері обслуговування. Спочатку це переселення охопило Британію, Францію, Бельгію й Німеччину, а потім і менш розвинені в промисловім відношенні Грецію, Італію й Іспанію

Втім, на півдні Європи людям дотепер по душі сільський уклад, адже не так просто відірватися від рідної землі. Багато їдуть у міста не на постійне проживання, а просто на заробітки, щоб прокормити, що залишився в селі родину й зібрати заповітну суму на покупку власного будинку із земельною ділянкою. Саме про це мріють жителі бідних сіл на півдні Італії, що тягнуться в індустріальні північні райони з надією повернутися розбагатілими. Але потім багатьом починає подобатися міське життя, і після довгих угод до них переїжджає їх сільська рідня

Еміграція

Події останніх двох століть змусили мільйони європейських селян шукати щастя в далеких Америці, Канаді, Новій Зеландії, Австралії й Південній Африці. Багато осідали відразу в портах, наприклад, у Нью-Йорку або Сіднеї. Іншим, навпаки, було ближче звичне сільське життя, і вони освоювали нові землі, створюючи поселення разом зі своїми співвітчизниками. Так виникли місця компактного проживання вихідців з Голландії й Німеччини в американському штаті Пенсільванія, шведів - у Висконсине й норвежцев - у Миннесоте. Багато їхали за океан, рятуючись від переслідувань за віросповідання, і в Новім Світлі вливалися у свої релігійні громади або ж створювали їх. Так, серед перших переселенців у Нову Англію виявилося чимало пуритан, у штаті Мериленд улаштувалися католики, а в Пенсільванію потягнулися квакери

В 18308е рр. прихильники Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів, звичайно називані мормонами, рятуючись від гонінь, пішли далеко на захід Америки, у Юту, де заснували чимало поселень. Кожне з них забудовувалося за чітким планом, з молельным будинком, приміщенням для зборів і школою в центрі. Перші поселенці в Ізраїлеві, засновуючи т.зв. кибуцы (сільські кооперативні господарства), облаштовувалися не менш ретельно, з урахуванням новітніх методів сільського будівництва

Селища першопрохідників

Проте, у часи освоєння нових земель більшість населених пунктів розвивалися хаотично. Спочатку селянські родини будували хутора, а згодом у найбільш зручнім місці виростало містечко, куди фермери часто приїжджали по своїх насущних справах

Багато великих міст Америки колись були прикордонними селищами, що зводилися уздовж рік або залізниць як тимчасові пристановища для першопрохідників на шляху до необжитих територій. Подекуди дотепер збереглися селища золотошукачів і шахтарів, і деякі з них зберегли свій вигляд незмінним аж до наших днів: широка вулиця посередині, схожі один на одного закопчені домішки в один поверх, трактири, магазинчики...

Сучасні віяння

За останні 30 років частка міського населення в економічно розвинених країнах ще більше зросла. У деяких державах сільські жителі становлять лише дещицю населення. Приміром, за станом на початок 900х, за межами міст (більших і малих) проживало лише 8% британців, і всього 2% працювало на землі. У США в сільській місцевості дотепер проживає до 26% населення, але на с/г сектор доводиться не більш 2% робочої сили

Втім, в останні роки намітилася й інша тенденція. Багатьох городян розчарував їхній життєвий уклад: вони подустали від тісноти, забруднення міського середовища й злочинності й обертають свої погляди убік природних ландшафтів. Майже в усіх є машини - так чому ж не їхати на вихідні куди-небудь подалі, на чисте повітря? Серед аматорів заміського життя у Франції особливо популярна приморська Бретань, у німців - лісистий Шварцвальд, а в Англії - Озерний край на північно-заході.

Плюси й мінуси туризму. Як наслідок, тяга городян до сіл стала джерелом доходів для сільських жителів. З іншого боку, сільський туризм поставив під загрозу знищення дику природу в найбільш мальовничих місцевостях. Приміром, 11 національних заповідників Англії щорічно відвідують понад 103 млн. туристів. Настільки висока популярність лісопаркових комплексів сильно ускладнює їхнє функціонування й охорону. Проте, згідно із британською статистикою, в Озерному краї 30% населення зайняті в сфері туризму. Крім того, розвиток цієї галузі приніс і інші блага: відродилися традиційні прикладні мистецтва й промисли, росте випуск сувенірної продукції, а виторг від туризму поповнює місцеві бюджети й фінансує комунальні служби, що, у свою чергу, підвищує рівень послуг

Екологічні проблеми

Однак зовсім очевидно, що розвиток туризму ускладнив життя фермерів. Юрби аматорів піших прогулянок ґрасують траву й тим самим збільшують ерозію ґрунту, водні види спорту неминуче ведуть до забруднення водойм, а привали й пікніки на природі не йдуть на користь лісовій флорі й фауні

Інші зміни в селі пов'язані зі зміною структури зайнятості, особливо зі зменшенням промислового виробництва, появою великої кількості вільного часу, що стрімко росте "автомобілізацією" населення. Усі перераховані перетворення з'явилися головними факторами переміщення багатьох міських жителів у сільські райони

Маятникові міграції

Не всі, однак, готові розпрощатися з містами, де життя все-таки більш насичене, можна просто купити будиночок у селі, кілометрах у ста від роботи, і їздити туди й назад, витрачаючи на дорогу 3-4 години на день. Як результат, не одна мальовнича деревенька перетворилася в "спальний район" для тих, хто працює вгороде.

Інші городяни протягом робочого тижня живуть у своїх міських квартирах, а на вихідні й у відпустку їздять у придбаний за містом будинок. Так роблять багато німців і шведи, а в Канаді ввійшло в моду ставити далеко в горах бревенчатые зруби в стародавньому стилі. Попит городян на сільські будинки неминуче підвищив ціни на заміську нерухомість, у результаті чого будинку в привабливій сільській місцевості стають місцевим жителям не по кишені. Часом виникають конфлікти й іншого роду: наприклад, жителі валлийской глибинки прагнуть зберегти свою мову й культуру й не дужеете раді стороннім домовласникам і дачникам з їхньою байдужістю до місцевих звичаїв

Спокійна старість

Відтоку жителів міст у село також посприяли пенсіонери. Якщо ти все життя жив і працював у місті, то чому ж на старості років не перебратися в місце потише й почище, наприклад, туди, де раніше відпочивав під час відпустки? У Британії росте число літніх пар, що купують удома в Іспанії. А по ту сторону Атлантики, у сонячній Флориді, є цілі селища, де переважна більшість жителів становлять чоловіка й жінки пенсійного віку. Як наслідок, у селах, по суті, живуть городяни - або колишні (нині пенсіонери), або працюючі в місті, а справжній сільський уклад зустрінеш хіба що де-небудь у глибинці, якнайдалі від цивілізації

Висять замки на дверях колись жвавих крамниць (прогоріли, адже поруч тепер супермаркет), не ходять автобуси (а навіщо, якщо майже в усіх є машини?), закриваються сільські школи, і детишкам доводиться їздити на навчання невесть куди, а старим з корінних жителів чи навряд обійтися без допомоги сусідів і родички... Старе село зникло, та й селом її тепер не назвеш: вона вже навіть не міська околиця й не передмістя, а цілком упоряджений пригород