Карта миру
| ru - de - by - en - ua - es - fr |
|
За останні 40 років, завдяки сучасним технологіям, з'явилися більш досконалі методи картографування, але як і раніше немає способу точного зображення криволінійної поверхні Землі на плоскому аркуші паперу Достовірну картину Землі може дати тільки глобус - сферична модель нашої планети. Однак можливості глобусів обмежені: навіть самі більші з них не дають детальної вистави про Землю й різноманітності її рельєфу, вони громіздкі, і їх незручно носити із собою. Для практичних цілей використовують карти середнього формату. Кривизна поверхні Землі не має значення для карт невеликих територій, наприклад, для планів міст. У картографів виникають проблеми, коли потрібно показати всю земну кулю або значну його частину на аркуші паперу. Для зображення рельєфу Землі вони використовують картографічні проекції Картографічні проекціїПризначення таких проекцій - точно відобразити чотири головні характеристики, а саме: площа, обриси, напрямок (кутове взаиморасположение крапок) і відстані. Але карта може точно показати лише деякі із цих характеристик, неминуче жертвуючи іншими Так, фламандський картограф Герард Меркатор (1512-94) прославився завдяки картографічній проекції Землі, винайденої їм в 1569 г. Мореплавці високо оцінили винахід, тому що пряма лінія, що з'єднує будь-які дві крапки на його карті, показувала точний дирекционный кут між ними Проекція Меркатора також давала правильні обриси суши й морів, але інші характеристики, включаючи площі, спотворювалися усе більше й більше в міру видалення від екватора. Наприклад, територія Гренландії, найбільшого у світі острова, становить близько 2 175 000 кв. км, а на карті Меркатора вона виглядає більше Південної Америки, що займає площа близько 17 835 000 кв. км. Картографічні проекції легше зрозуміти, якщо представити земна куля у вигляді зображення, нанесеного на сітку пересічних горизонтальних і вертикальних ліній. Горизонтальні називаються широтними лініями або паралелями Широта й довготаЦі лінії паралельні лінії екватора, що проходить точно посередине між Північним і Південним полюсами. Паралелі виміряються в градусах, при цьому вважається, що екватор перебуває на широті ПРО", Північний полюс відповідає 90" с. ш., а Південний полюс - 90" ю.ш. Географічна широта - це кут між лінією схилу від центру Землі до даної крапки й площиною екватора Довготні лінії, або меридіани, перпендикулярні паралелям. Усі вони проходять через обоє полюса й ведуть відлік від нульового меридіана. У міжнародній практиці прийнято вважати, що він проходить через лондонський район Гринвіч. Довгота також виміряється в градусах - 180" на схід і стільки ж на захід від нульового меридіана Створення проекційПредставте Землю у вигляді скляної кулі, мережа паралелей якого при вертикально спрямованому промені світла буде відкидати тінь на плоску поверхню. Представте, що куля стосується аркуша паперу в одній крапці. Тіні, що відкидаються (проецируемые) на аркуш паперу, утворюють сітку, називану азимутальною проекцією. Такий вид проекції використовується для складання карт полярних областей, а крапкою торкання звичайно є Північний або Південний полюс. Для своєї карти Меркатор використовував циліндричну проекцію. Для опису циліндричної проекції представте, що паперовий циліндр обернуть навколо глобуса, стикаючись із ним по лінії екватора. Отже, довжина екватора на карті й глобусі однакова. Але викривлення широтних і довготних ліній збільшується в міру видалення від екватора Третій вид проекції можна одержати, якщо представити паперовий конус, накрывающии скляна куля, що стосується його по одній з паралелей. Такі проекції називаються конічними На практиці картографи використовують не ці три прості проекції, а їх математично видозмінені варіанти, що дозволяють зменшити викривлення, або ж проекції, повністю отримані шляхом математичних розрахунків. Вибір виду проекції залежить від того, що передбачається показати на карті |
||||||
 |