Дно океану
| ru - de - by - en - ua - es - fr |
|
Були часи, коли найвищою вершиною миру вважалася м. Еверест (8848 м над рівнем моря). Але з розширенням наших пізнань про рельєф морського дна з'ясувалося, що вулкан Мауна Кеа на острові Гавайи на 2300м вище, якщо вимірювати його висоту із дна океану Той факт, що висота Мауна Кеа разом з підводною частиною перевищує 10 000 м, - лише одне з багатьох дивних відкриттів, зроблених у результаті дослідження морських глибин. У наші дні за допомогою сучасних технологій складені карти дна Світового океану. Вони допомогли вченим довести, що океанічне дно поступове розширюється. Наприклад, дно Атлантичного океану "розповзається" у сторони від серединного хребта зі швидкістю 2,5 див вгод. Ще швидше відбувається спрединц або розповзання дна, від інших хребтів. Так, на Східно-Тихоокеанськім піднятті воно досягає 12-16 див у рік. Це не виходить, що океан розширює свої володіння, тому що плити, на яких спочиває його дно, поступово втягуються в глибокі жолоби Одним із самих разючих відкриттів у вивченні підводного рельєфу стало те, що жоден занепалий на дно океану камінчик або проба донних відкладань не старше 200 млн. ліг. Для порівняння, вік найдавніших континентальних порід перевищує 3960 млн. літ Континентальний шельфчастина, Що Плавно знижується, підводної окраїни континенту називається континентальним шельфом. Якщо в берегів Чилі шельф досить вузький - не більше 2 км - то в інших місцях він займає величезні площі. Усе Північне море являє собою частину Європейського континентального шельфу, а шельф уздовж арктичного узбережжя Сибіру досягає завширшки більш 1 200 км. На континентальному шельфі морські глибини звичайно не перевищують 200 м. Зовнішній край, пли брівка, шельфу різко обривається вниз до абісальної рівнини, або океанічному дну. Саме цей материковий схил є справжньою границею континенту Абісальна рівнинаЗдебільшого зовсім плоска абісальна рівнина позбавлена виразних рельєфних форм. Вона лежить на глибині 4000-5000 метрів і складена вулканічними базальтовими породами, покритими шаром донних відкладань. Донні відкладання складаються із залишків незліченних рослин і тварин. Більшість із них - дрібні, навіть мікроскопічні організми, що живуть у товщі води й називані планктонами. Багато представників зоопланктону мають вапняний кістяк або панцир з вуглекислого кальцію, тому основу донних відкладань становить вапняний мул Абісальна рівнина розчленована рядом геологічних структур, що утворюють провінції океанічного дна. У центральній частині океанів лежать підводні хребти, де з надр мантії виштовхується наверх і повільно затвердевает розплавлена порода. Саме тут земна кора поповнюється новим матеріалом У свій час учені починали, що саме ця інтрузія вулканічних порід привела до розбіжності плит земної кори. Сьогодні ми знаємо, що їх рух відбувається під впливом іншої рельєфної форми морського дна - глибоких жолобів, що облямовують краю сусідніх плит. Тут плити поступово втягуються назад у надра мантії для повторної абсорбції. На дні океану таких жолобів досить багато, у тому числі уздовж Тихоокеанського узбережжя Південної Америки, через що й шельф у цих краях дуже вузький Підводні гори формуються в т.зв. " гарячих точках" планети внаслідок вивержень підводних вулканів. Більшість островів Тихого й Атлантичного океанів - це їх надводні вершини. Одні вулкани давно потухли, інші - приміром, острова ТристандТакдКунья й Канарські острова в Атлантичному океані. Гавайський і Філіппінський архіпелаги в Тихому - активно діють або сплять Дослідження морського днаДослідження морського дна ведуться не одну сотню років. Плаваючи уздовж узбережжя, моряки проміряли глибини за допомогою прив'язаної до троса свинцевої гирі Тим же методом користувалися й в XIX столітті на британському корветі " ЧелленеДжер", який за 3,5 року кругосвітнього плавання зібрав масу наукової інформації про морські глибини. Звіти цієї експедиції зайняли 50 томів У паші час чимало наукової інформації був отриманий завдяки роботі наукового судна "Гломар Челленджер", оснащеного куди більш досконалою апаратурою, чому його знаменитий тезко. У ході початого в 1968 р. проекту океанічного буравлення Дломар Челленджер" побував у різних куточках світового океану, де бурив шпари й відбирав для аналізу зразки порід Карти морського дна становлять за допомогою встановлених на борті корабля глибоководних ехолотів, які роблять виміри морських глибин. Могутніший сигнал низькочастотного ехолота здатний проникати крізь верхні шари донного ґрунту й повідомляти інформацію про розташованих під ними породах. Гідролокатори бічного огляду, сканирующие місцевість під кутом, розрізняють структури різних шарів морського дна. І, нарешті, за допомогою спеціальних глибоководних апаратів ведуться візуальні дослідження. Деякі апарати працюють без екіпажа, але обладнані телекамерами |
||||||
 |